дзвін

дзвін
(давньорус. < санскр. — звук)
Відкритий ярус баштової споруди (переважно культової), стовп або стіна з прорізами, призначені для підвішування дзвонів. В Китаї дзвоники прикріплялись до карнизів храмів і видавали звуки, коли дув вітер, вважалось, що прикрашені магічними зображеннями вони відганяли злих духів. У Західній Європі дзвони підвішували на поворотних балках, зв'язаних з важелями. На Русі храмові дзвони були запозичені не з Візантії, а із Заходу. Але їх прикріпляли до нерухомої балки і завдяки розгойдуванню "язиків" і ударам об стінки дзвонів зсередини отримували потрібні звуки.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "дзвін" в других словарях:

  • Дзвін — «ДЗВІН» литературно художественный и общественно политический ежемесячный журнал, орган украинской соц. дем. рабочей партии, издавался в Киеве в эпоху «Звезды» и «Правды» (1913 1914). Руководящую роль в журнале играли Юркевич, Антонович и др.… …   Литературная энциклопедия

  • дзвін — 1 іменник чоловічого роду річ дзвін 2 іменник чоловічого роду звук …   Орфографічний словник української мови

  • дзвін — [дзв ін] дзво/на, м. (на) дзво/н і, мн. дзво/ние, дзво/н іў (річ) …   Орфоепічний словник української мови

  • ДЗВ — дымовая завеса воздушная Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • дзвін — 1. Ударний сигнальний підвісний інструмент у вигляді перевернутої чаші з билом усередині, що його влаштовують на дзвіницях для здійснення дзвоніння; заст. кампан; 2. Те саме, що дзвоніння 1, 2; 3. Те саме, що тридзвін 2; 4. Дзвоніння в усі дзвони …   Словник церковно-обрядової термінології

  • дзвін — I дзво/на, ч. Ударний сигнальний підвісний інструмент, звичайно із сталі чи бронзи, у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішено ударник (серце). II дзво/ну, ч. Те саме, що дзвеніння …   Український тлумачний словник

  • ДЗВ — дымовая завеса воздушная …   Словарь сокращений русского языка

  • дзвіночок — 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіночок 2 іменник чоловічого роду квітка …   Орфографічний словник української мови

  • дзвін буденний — Дзвін, у який дзвонять в усі дні літургійного року, крім неділь та великих церковних свят; простодневний дзвін …   Словник церковно-обрядової термінології

  • дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях …   Словник церковно-обрядової термінології

Книги

Другие книги по запросу «дзвін» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»